Стаття 281. Пільги щодо сплати податку для фізичних осіб

281.1. Від сплати податку звільняються: 281.1.1. інваліди першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
281.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах -не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.
У коментованій статті законодавець виходить із пріоритетності суб'єктного критерію при звільненні від оподаткування. Варто також зауважити, що пільги щодо плати за землю для фізичних осіб мають яскраво окреслений соціальний характер.
Звільнення від сплати податкового платежу стосується конкретних категорій платників: інвалідів I та II групи (див. детальний коментар до п.1.3
«ґ» ст. 169); фізичних осіб, які виховують 3 та більше дітей віком до 18 років (див. коментар до п.1.2 ст. 169, при цьому, виходячи зі змісту статті, категорії «утримання» та «виховання» слід розглядати як тотожні); ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (див. коментар до п.1.4 «б» ст. 169); фізичних осіб, визнаних Законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (див. коментар до п.1.3 «в» ст. 169); пенсіонерів за віком.
Відповідно до загального правила право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Крім того, пенсія за віком може призначатися на пільгових умовах окремим категоріям громадян. На наведену пільгу мають право й особи, які отримують інші види державного пенсійного забезпечення (наприклад, по інвалідності (III групи), в разі втрати годувальника, за вислугу років). Визначальною обставиною щодо можливості звільнення від виконання фіскального обов' язку є досягнення ними пенсійного віку: 60 років - для чоловіків, 55 років - для жінок. Аналогічний механізм пільгування застосовується й відносно інших категорій осіб, які мають право на специфічні пенсії (наприклад, працівники прокуратури, народні депутати України, особи, звільнені з військової служби тощо). Право для використання зазначеної пільги для пенсіонерів за віком виникає з моменту призначення пенсії (з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку).
Пільги щодо плати за землю для фізичних осіб не є безмежними. Фактично йдеться про «двічі часткові» пільги: з одного боку - вони адресовані конкретній категорії платників, з іншого - вони стосуються певного сегмента об'єкта оподаткування. Законодавець чітко обмежує кордони пільгування. При цьому підстави звільнення суб' єкта плати за землю від оподаткування цілком співпадають із встановленими чинним
земельним законодавством України нормами (як кількісними, так й якісними) безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Таке дублювання не є випадковим. Державою визначено максимально припустиму площу земельної ділянки, спроможну забезпечити ефективне здійснення фізичними особами конкретного виду діяльності (ведення особистого селянського господарства та садівництва) або здатну задовольнити певні сторони життєдіяльності людини (будівництво та обслуговування жилого будинку, дачне та гаражне будівництво). Таким чином поєднуються регулююча та стимулююча функції податкових платежів.
<< | >>
Источник: М. Я. Азаров. Науково - практичний коментар до Податкового кодексу УКРАЇНИ. Том 3. 2010

Еще по теме Стаття 281. Пільги щодо сплати податку для фізичних осіб:

  1. Стаття 282. Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб
  2. Стаття 354. Використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати податків і зборів, в інших цілях
  3. Підрозділ 1. Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб
  4. Стаття 181. Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку
  5. Стаття 163/5. Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи
  6. Глава 12. РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО РОЗКРИТТЯ БАНКАМИ ІНФОРМАЦІЇ, ЯКА МІСТИТЬ БАНКІВСЬКУ ТАЄМНИЦЮ, ЩОДО ЮРИДИЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ
  7. Стаття 166/11. Порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
  8. § 4. Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців
  9. Стаття 99. Порядок виконання грошових зобов'язань фізичних осіб у разі їх смерті або визнання безвісно відсутніми чи недієздатними, а також неповнолітніх осіб
  10. Стаття 169. Перерахунок податку та податкові соціальні пільги
  11. Стаття 224. Контроль за сплатою податку
  12. Стаття 31. Строк сплати податку та збору
  13. Стаття 235. Пільги щодо збору
  14. Стаття 32. Зміна строку сплати податку та збору
  15. Стаття 237. Строки сплати податку
  16. Стаття 336. Особливості сплати податку на прибуток
  17. Стаття 222. Порядок і строки сплати податку
  18. Стаття 337. Особливості сплати податку на додану вартість
  19. РОЗДІЛ IV. ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
  20. Стаття 306. Порядок нарахування та строки сплати податку