Стаття 278. Ставки податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони, розташовані за межами населених пунктів


278.1. Ставка податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту (крім земель залізничного транспорту в
межах смуг відведення), зв' язку, енергетики, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередач (крім сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Ставка податку за земельні ділянки, надані для залізничного транспорту в межах смуг відведення, військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, які не утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, підрозділам Збройних Сил України, які здійснюють господарську діяльність, встановлюється у розмірі 0,02 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Ставка податку за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, зайняті землями тимчасової консервації (деградовані землі), встановлюється у розмірі 0,03 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
278.1. У статті, що коментується, встановлюються ставки податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту, зв' язку, енергетики, оборони, розташовані за межами населених пунктів. Згідно зі ст. 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, зв' язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Основною ознакою, яка характеризує правовий режим таких земель, є несільськогосподарське використання.
Для земель промисловості, транспорту, зв' язку, енергетики, оборони та іншого призначення характерним є те, що в межах основного цільового призначення вони використовуються для різних конкретних цілей, перелік
яких у чинному законодавстві не є вичерпним. Це положення пояснюється тим, що окремі галузі виробничої чи іншої діяльності, які потребують відповідних земельних ділянок і закріплення порядку їх використання, формуються і розвиваються. При цьому виникає необхідність появи нових різновидів земель несільськогосподарського призначення.
Правове регулювання використання та охорони земель, призначених для обслуговування промислових, транспортних, енергетичних, оборонних та інших несільськогосподарських потреб, спрямоване на забезпечення умов, необхідних для нормального розміщення і функціонування різних несільськогосподарських об'єктів. Водночас, наявність закріпленого земельним законодавством принципу пріоритету сільськогосподарського землекористування обумовлює певне підпорядкування правового режиму земель несільськогосподарського призначення інтересам розвитку сільськогосподарського виробництва.
Саме тому базовим орієнтиром при встановленні ставки податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, надані підприємствам промисловості, транспорту, зв' язку, енергетики, оборони, є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі у Автономній Республіці Крим або у області.
278.2. У цьому пункті статтею 278 встановлюється ставка земельного податку на двох різних категоріях земельних ділянок: а) наданих для залізничного транспорту в межах смуг відведення за межами населених пунктів; б) наданих військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, які не утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, госпрозрахунковим підрозділам Збройних сил України.
Згідно зі ст. 68 Земельного кодексу України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв' язку, водопостачання,
каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту. Суспільні відносини, що виникають у процесі функціонування залізничного транспорту, регулюються законами України «Про транспорт», «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України та іншими законодавчими актами. Для забезпечення у межах смуги відведення нормальної експлуатації залізничних колій, ліній електропостачання та зв' язку, інших пристроїв та об' єктів залізничного транспорту загального користування, а також у місцях, де є небезпека зсувів, обвалів, розмивів, селей, снігозанесень та інших небезпечних впливів, установлюються охоронні зони. Охоронні зони - це ділянки землі, прилеглі до земель залізничного транспорту загального користування і необхідні для забезпечення збереження та стійкості споруд, пристроїв та інших об' єктів залізничного транспорту.
Згідно з Законом «Про оборону України» (ст. 9) Кабінет Міністрів України визначає порядок надання Збройним силам України, іншим військовим формуванням у користування державного майна, у тому числі земельних ділянок, інших природних ресурсів, необхідних для належного виконання покладених на ці органи функцій та завдань. Суб'єктами права користування землями, наданими для потреб оборони, виступають військові частини, установи, військово-навчальні заклади, підприємства та організації Збройних сил України, інші військові формування, які функціонують як самостійні юридичні особи.
278.3. У цьому пункті статті 278 встановлюється ставка податку за земельні ділянки, зайняті землями тимчасової консервації. Поняття консервації земель (від лат. сопзегагіо — збереження), закріплене у земельному законодавстві. Див. також коментар до п. 283.1.3. ст. 283 ПК України.
<< | >>
Источник: М. Я. Азаров. Науково - практичний коментар до Податкового кодексу УКРАЇНИ. Том 3. 2010

Еще по теме Стаття 278. Ставки податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони, розташовані за межами населених пунктів:

  1. Стаття 279. Ставка податку за земельні ділянки, передані у власність або надані в користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено
  2. Стаття 277. Ставки податку за земельні ділянки несільськогосподарських угідь, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено
  3. Стаття 280. Ставки податку за земельні ділянки на землях водного фонду та лісогосподарського призначення, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено
  4. Стаття 275. Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено
  5. Стаття 272. Ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження)
  6. Стаття 274. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)
  7. Стаття 25. Земельні ділянки, службові та побутові приміщення, обладнання та засоби зв'язку митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій
  8. Стаття 152. Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів
  9. Стаття 283. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню
  10. Правові засоби боротьби із забрудненням середовища міст і населених пунктів.
  11. Підрозділ 3. Особливості оподаткування підприємств суднобудівної промисловості у разі ввезення на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні