Стаття 247. Ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)


Ставка податку за утворення радіоактивних відходів виробниками електричної енергії - експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій), включаючи вже накопичені, становить 0,0063 гривні у розрахунку на 1 кВт-год виробленої електричної енергії.
Коригуючий коефіцієнт, який встановлюється для експлуатуючих організацій ядерних установок (атомних електростанцій) залежно від активності радіоактивних відходів:
Категорія відходів Коефіцієнт Високоактивні 50 Середньоактивні та низько активні 2
247. На території України розташовано понад 8 000 різних установ та організацій, діяльність яких призводить до утворення радіоактивних відходів (далі РАВ), що є невід'ємною частиною ядерних технологій на всіх стадіях ядерного паливного циклу. Серед них: атомні електростанції (АЕС); урановидобувна та переробна промисловість; медичні, наукові, промислові
38
та інші підприємства і організації; зона відчуження Чорнобильської АЕС . Термін радіоактивні відходи (далі РАВ) визначено в коментарі до
пп. 240.1.4.
38
Стан поводження з радіоактивними відходами. - [Електронний ресурс]. -Режим доступу: Сайт Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Ьйр://ша11.шепг.§оу.иа/риЫ/пгерогт/пё96/икгуег8/икг/уаёгу1ёЬ.Ь1ш1
РАВ поділяються на тверді, рідкі та газоподібні. Тверді РАВ - це різні матеріали із активної зони реактора; відпрацьовані фільтри очисних установок; забруднені прилади; спецодяг персоналу, покриття підлоги, інструмент, ганчір' я, які використовуються при технічному обслуговуванні та ремонту обладнання АЕС. Збір твердих РАВ здійснюється в спеціальні
контейнери за місцем утворення з одночасним сортуванням за групами у спеціальних місцях. Відходи сортуються на горючі, які пресуються і на непереробні, з яких попередньо виділяють окремі матеріали. Згідно з сучасними вимогами усі відходи підлягають переробці безпосередньо на АЕС для того, щоб зменшити фізичний об'єм радіоактивної маси і привести її у форму, зручну для довготривалого та безпечного зберігання. Для цього тверді РАВ подрібнюють, пресують або спалюють. При спалюванні відбувається зменшення об'єму відходів у 80-100 раз, а при пресуванні у 3-6 разів. Після переробки їх упаковують у закриті герметичні ємності і зберігають у спеціальних бетонних спорудах (сховищах) на АЕС або спеціально обладнаних місцях.
Рідкі РАВ утворюються у процесі експлуатації АЕС, регенерації ядерного палива з відпрацьованих тепловидільних елементів, використання різних джерел іонізуючого випромінювання в науці, техніці й медицині. Рідкі РАВ перероблюють шляхом випаровування, при якому видаляється основна маса води і відбувається концентрування радіоактивних речовин. Рідкі концентровані РАВ зберігаються в герметичних стальних ємностях в окремих ізольованих приміщеннях на території АЕС. Рідкі нетехнологічні відходи, що утворюються за рахунок приміщень і при пранні спецодягу, після ретельного очищення від радіоактивних ізотопів фізико-хімічними методами (коагуляцією, іонного обміну або дистиляцією) направляються у виробництво для повторного використання або можуть скидатися в каналізацію.
На об'єктах атомної промисловості і АЕС утворюються газоподібні РАВ (тобто викиди) з продуктів ділення ядерного палива, що містять летючі сполуки радіоактивних ізотопів, або самі радіоактивні ізотопи, в основному нукліди інертних газів - ксенона і криптона, а також летючий йод-131 та йод-129. Усі ці викиди проходять спеціальну очисну систему (через вугільні та багатошарові фільтри) і викидуються під відповідним контролем через високу вентиляційну трубу.
У зв' язку з відсутністю в Україні замкнутого ядерно-паливного циклу існують проблеми накопичення РАВ:
РАВ 4-ох АЕС (Рівненської, Хмельницької, Південно-Української, Запорізької) - накопичено близько 70 000 м РАВ);
добування урану, яке ведеться на 3-х виробничих майданчиках (Жовтоводському, Кіровоградському та Смолінському рудниках), та переробка ядерного палива (накопичено 65,5 млн тонн РАВ);
медичні, наукові, промислові та інші підприємства і організації, які є джерелом утворення іонізуючого випромінювання та РАВ (накопичено 5 000 м3 РАВ). Виконання робіт зі збирання, транспортування, переробки і захоронення РАВ та джерел іонізуючого випромінювання від цих підприємств незалежно від їх відомчої підпорядкованості здійснює Державна корпорація - Українське державне об' єднання «Радон», яке має у своєму складі 6 спецкомбінатів: Київський, Донецький, Одеський, Харківський, Дніпропетровський та Львівський;
зона відчуження Чорнобильської АЕС (накопичено понад 1,1 млрд, м
РАВ).
Досліджуючи терміни, зазначимо, що, відповідно до ЗУ «Про поводження з радіоактивними відходами», виробниками РАВ є юридичні або фізичні особи, внаслідок діяльності яких утворюються РАВ.
Визначення терміна «джерело іонізуючого випромінювання» наведено в коментарі до пп. 240.3.1. Джерела іонізуючого випромінювання у рамках будь-якої практичної діяльності, на яку поширюються вимоги Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України (Наказ МОЗ України від 02.02.2005 р. № 54), включають:
радіоактивні речовини та пристрої, які містять радіоактивні речовини, або пристрої, що створюють випромінювання, включаючи споживчу продукцію, закриті джерела, відкриті джерела, генератори випромінювання, включаючи пересувне радіографічне обладнання;
- установки та об' єкти, на яких є радіоактивні речовини або пристрої, що створюють випромінювання, включаючи опромінювальні установки, рудники та підприємства з переробки радіоактивних руд, установки з переробки радіоактивних речовин, ядерні установки у частині, що підпадає під визначення джерела іонізуючого випромінювання, та установки (технологічні лінії) для поводження з радіоактивними відходами.
Під іонізуючим випромінюванням розуміють будь-яке випромінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків.
Розрізняють корпускулярне і фотонне іонізуюче випромінювання.
Корпускулярне іонізуюче випромінювання - це потік елементарних часток, що утворюються при радіоактивному розпаді, ядерних перетвореннях, або генеруються на прискорювачах: це - а і /?-частинки, нейтрони, протони та ін.
Фотонне іонізуюче випромінювання - це потік електромагнітних коливань, що поширюється у вакуумі з постійною швидкістю 300 000 км/с. Це - у-випромінювання, рентгенівське випромінювання. Вони відрізняються умовами утворення і властивостями: довжиною хвилі й енергією.
Випромінювання характеризуються за своєю іонізуючою і проникаючою спроможностями. Іонізуюча спроможність випромінювання визначається питомою іонізацією, тобто кількістю пар іонів, що утворюються частинкою в одиниці об' єму, маси середовища або на одиниці довжини шляху. Різноманітні види випромінювань мають різноманітну іонізуючу спроможність. Проникаюча спроможність випромінювань визначається довжиною пробігу, тобто шляхом, пройденим часткою в речовині до її повної зупинки.
Серед різних видів іонізуючого випромінювання, як було описано раніше, надзвичайно важливим при вивченні небезпек для здоров'я і життя людини є випромінювання, які виникають у результаті самовільного
перетворення одних атомів радіоактивних елементів в інші, тобто радіоактивне випромінювання.
Для кожного радіоактивного елемента існує інтервал часу, протягом якого його активність знижується у 2 рази. Цей інтервал часу називається періодом напіврозпаду, Ті/2. Він відрізняється для кожного радіонукліда, наприклад, для урану 29328?/ - Т1/2 = 4.5 млрд, років; для йоду-135 - 6 діб; для
йоду-131 - 8 діб; для стронцію-90 - 29 років; для цезію-137 - 30 років; для плутонію-239 - 24000 років. Тому період напіврозпаду характеризує активність радіонукліда (А) - кількість розпадів атомних ядер за 1 с.
Міра дії іонізуючого випромінювання у будь-якому середовищі залежить від енергії випромінювання й оцінюється дозою іонізуючого випромінювання, яка визначається для повітря, речовини та біологічної тканини (див. табл. 247.1).
Для опису інтенсивності впливу випромінювання введено поняття потужності дози, яка визначається як доза, отримана за одиницю часу - 1 с. Наприклад, потужність експозиційної дози вимірюється в рентгенах за секунду (Р/с), потужність еквівалентної - в берах за секунду (бер/с) і т.д.
Таблиця 247.1
будь-яких речовин Дж/кг Еквівалентна доза Міра біологічної дії випромінювання на дану конкретну особу, тобто індивідуальний критерій небезпеки, обумовлений ІВ. (екв.доза = погл.доза • коеф.якості випром-ня (КЯ)). За еталон взято вплив на організм у-випр., для якого КЯ=1; для нейтронів - 3, для а-частиць - 20, для в-частиць - 1 Зіверт (Зв) Бер(бер) 1 бер = 0,01 Зв 1 Зв = 100 бер Ефективна доза Величина, яка використовується як міра ризику виникнення віддалених наслідків опромінення всього тіла людини та окремих його органів з урахуванням їх радіочутливості Зіверт (Зв) Бер (бер) 1 бер = 0,01 Зв 1 Зв = 100 бер Ефективна колективна доза Величина, яка визначає повний вплив випромінювання на групу людей Людино -зіверт (люд.-Зв) Людино-бер (люд.-бер) 1 люд.-бер = 0,01 люд.-Зв 1 люд.-Зв = 100 люд.-бер
Щорічно до ПКУ відповідним Законом будуть вноситися зміни щодо коригування ставок оподаткування, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції.
У даному пункті ПК наведено ставку податку за утворення радіоактивних відходів виробника електричної енергії. Досліджуючи терміни, зазначимо, що експлуатуюча організація (оператор) - це призначена державою юридична особа, яка провадить діяльність, пов'язану з вибором майданчика, проектуванням, будівництвом, введенням в експлуатацію, експлуатацією, зняттям з експлуатації ядерної установки або вибором майданчика, проектуванням, будівництвом, експлуатацією, закриттям сховища для захоронення радіоактивних відходів; забезпечує ядерну та радіаційну безпеку, фізичний захист ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів на всіх етапах їх життєвого циклу і несе відповідальність за ядерну шкоду (ЗУ «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії»).
У даному пункті ПК наведено коригуючі коефіцієнти, які встановлюються залежно від активності радіоактивних відходів.
Досліджуючи терміни, зазначимо, що «низькоактивні РАВ», «середньоактивні РАВ», «високоактивні РАВ» - це види РАВ, класифіковані за критерієм вмісту радіонуклідів. Низькоактивні РАВ визначаються як найбільший об'єм відходів в атомній промисловості. Їх діапазон: вода систем газоочистки і дезактиваційні розчини з ядерних установок різного типу; забруднений захисний одяг, рукавички та взуття; забрудненні інструменти та перегорілі лампочки з радіоактивних приміщень; насоси, клапани, прокладки підшипники та інші компоненти, які підлягали заміні; пил, який утворюється в результаті переробки палива; забруднені іонообмінні смоли та газові фільтри.
Високоактивні РАВ - це продукти ділення урану, які накопичуються у паливі. Радіоактивність їх складає майже 98 % всієї радіоактивності, яка утворюється в атомній промисловості, а об'єм менше 1 %. У незамкнутому ядерному паливному циклі високоактивні РАВ після витримку у тимчасових сховищах направляються для захоронення в стаціонарні (геологічні) сховища («могильники»).
Понад 99,9 % всієї активності, що виникає в процесі експлуатації АЕС, при регенерації ядерного пального переходить у рідкі високоактивні відходи, які після концентрування до невеликих об' ємів захоронюються. Рідкі радіоактивні відходи за своєю активністю поділяються на 3 категорії: низького рівня активності, питома активність яких не перевищує 10-5 кюрі/л, середнього рівня - від 10-5 до 1 кюрі/л і високоактивні відходи - вище від 1 кюрі/л.
<< | >>
Источник: М. Я. Азаров. Науково - практичний коментар до Податкового кодексу УКРАЇНИ. Том 3. 2010

Еще по теме Стаття 247. Ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені):

  1. Стаття 248. Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк
  2. Стаття 246. Ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах
  3. Стаття 91/3. Приховування перевищення встановлених лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів
  4. Законодавчі вимоги щодо запобігання утворенню відходів та екологічно безпечні засоби поводження з ними.
  5. Стаття 82/1. Порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами або неподання чи подання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів
  6. Стаття 82/3. Приховування, перекручення або відмова від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і зверненнями громадян та їх об'єднань щодо безпеки утворення відходів та поводження з ними
  7. Стаття 28. Абсолютна та відносна ставки податку
  8. Стаття 26. Базова (основна) ставка податку
  9. Стаття 25. Ставка податку
  10. Стаття 27. Гранична ставка податку