Стаття 228. Контроль за надходженням податку з алкогольних напоїв і тютюнових виробів


Контроль за сплатою податку на митній території України з алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюють органи державної податкової служби.
Контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - митні органи.
У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи, зазначені у пункті 228.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).
Виконання постанови суду про вилучення в дохід держави (конфіскацію) алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється відповідно до закону.
Вилучені в дохід держави (конфісковані) підакцизні товари (крім спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів) у разі їх реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку обкладаються акцизним податком та іншими податками відповідно до законів України.
Вилучені в дохід держави (конфісковані) спирт етиловий та алкогольні напої підлягають знищенню або промисловій переробці у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вилучені в дохід держави (конфісковані) тютюнові вироби підлягають знищенню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі виявлення нестачі марок акцизного податку в їх покупця (у зв'язку з їх розкраданням, знищенням, маркуванням алкогольних напоїв і тютюнових виробів, призначених для продажу на експорт, тощо) виробники такої продукції несуть повну майнову відповідальність у розмірі розрахункової суми податку, яка повинна бути сплачена до бюджету в разі реалізації підакцизних товарів, для маркування яких придбавалися марки акцизного податку. Зазначені суми нараховуються за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби.
Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Статтею, що коментується, визначено порядок контролю за надходженнями акцизного податку з алкогольних напоїв та тютюнових виробів як вітчизняного виробництва, так і імпортованих на митну територію
України. Окремими положеннями надано як загальні засади контролю за порядком маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, так і порядок застосування відповідальності за виявлені порушення та її види.
Контроль за сплатою акцизного податку з алкогольних напоїв та тютюнових виробів на митній території України здійснюється за допомогою марок акцизного податку. Органи державної податкової служби України на місцях організовують роботу щодо виготовлення марок акцизного податку, їх зберігання і продажу, контролюють своєчасність подання платниками розрахунків та інших документів, пов' язаних з обчисленням акцизного податку з алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ведуть облік і складають звіти про надходження акцизного податку до бюджету, здійснюють реєстрацію платників акцизного податку на підставі даних, отриманих від органів ліцензування виробництва та імпорту алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
На органи державної податкової служби, відповідно до положень ст. 20 Кодексу, покладено контроль за наявністю марок акцизного податку на алкогольних напоях та тютюнових виробах. Наявність на цих товарах марок акцизного податку є підтвердженням сплати акцизного податку, легальності виробництва, ввезення та реалізації на митній території України. Контроль за наявністю марок акцизного податку при ввезенні алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також відповідної сплати сум акцизного податку здійснюється органами державної митної служби при митному оформлені таких товарів (продукції).
228.3. У разі виявлення фактів порушення порядку ввезення, зберігання, транспортування, реалізації або торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності марок акцизного збору, органи державної податкової та митної служб здійснюють вилучення таких товарів з вільного обігу. Вилучення товарів у дохід держави здійснюється на підставі судової постанови.
Виконання постанови суду про вилучення у дохід держави (конфіскацію) алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється, відповідно до законодавства України, органами державної виконавчої служби.
Відповідно до положень пп. 213.1.4 п. 213.1 ст. 213 Кодексу одним з об'єктів оподаткування акцизним податком є операції з реалізації вилучених або конфіскованих підакцизних товарів (крім спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів) (див. п. 213.1 Коментаря до ст. 213 Кодексу). Такі товари (продукція) оподаткуються акцизним податком та іншими податками в порядку, передбаченому цим Кодексом. Процедури вилучення такої продукції та подальшої її реалізації закріплені Порядком обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, який затверджений постановою КМУ від 25.08.1998 р. № 1340.
Вилучені в дохід держави спирт етиловий та алкогольні напої підлягають промисловій переробці або утилізації. Загальні засади промислової переробки вилучених спирту етилового та алкогольних напоїв регламентовано положеннями Закону від 14.01.2000 р. № 1393-ХІУ „Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції", а порядок утилізації або знищення неякісних або небезпечних алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затверджено постановою КМУ від 19.04.2004 р. № 508 (далі по Коментарю статті - Порядок).
Утилізація вилучених (конфіскованих) у дохід держави тютюнових виробів здійснюється відповідно до зазначеного Порядку. Рішення про утилізацію або знищення продукції приймається комісіями з питань утилізації або знищення неякісних або небезпечних алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь.
Утилізація або знищення продукції здійснюється підприємствами, які пройшли атестацію на виконання цих робіт, відповідно до вимог законодавства, та визначені на конкурсних засадах. Проведення конкурсу для визначення підприємств, які проводять утилізацію або знищення продукції, а також ведення реєстру таких підприємств здійснює Держспоживстандарт України .
У разі встановлення факту нестачі марок (розкрадання, знищення, реалізації на експорт продукції з використанням вітчизняних марок тощо) у їх покупця, такий виробник алкогольних напоїв та тютюнових виробів несе повну матеріальну відповідальність у розмірі вартості марок та розрахункової суми акцизного податку, яку виробник повинен сплатити до бюджету за умови реалізації продукції, для якої купувалися марки. Зазначені суми нараховуються за формою, встановленою центральним органом ДПС. На сьогодні при розрахунку розміру збитків від нестачі марок акцизного податку застосовується Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116. При з'ясуванні факту того, що при придбанні марок акцизного податку підприємством-виробником не сплачувався акцизний податок, органом державної податкової служби направляється такому суб' єктові господарювання податкове повідомлення-рішення у порядку, визначеному п. 58.1 ст. 58 Кодексу.
За порушення порядку маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, несплату або несвоєчасну сплату акцизного податку, порядку виробництва та імпорту такої продукції виробники, імпортери, оптові та роздрібні продавці алкогольних напоїв та тютюнових виробів притягуються до відповідальності відповідно до положень даного Кодексу, Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні
правопорушення, Закону від 19.12.1995 № 481-95/ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Зокрема, ч. 2 ст. 17 даного Закону передбачено, що у разі встановлення факту зберігання, транспортування і реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до такого порушника застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу з розрахунку 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
229.1. Особливості оподаткування спирту етилового
Податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із:
а) спирту етилового, який використовується підприємствами первинного та змішаного виноробства для виробництва виноградних та плодово-ягідних виноматеріалів і сусла;
б) спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів;
в) спирту етилового денатурованого (спирту технічного), який реалізується суб'єктам господарювання з метою його використання як сировини для виробництва продуктів органічного синтезу, які не містять у своєму складі більш як 0,1 відсотка залишкового етанолу;
г) біоетанолу, що використовується підприємствами для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил- трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;
ґ) біоетанолу, який використовується для виробництва біопалива.
До отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту
технічного), біоетанолу, що використовуються для виробництва окремих видів продукції та на які підпунктом 229.1.1 цієї статті встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, що отримується виходячи із ставки, визначеної у пункті 215.3 статті 215 цього Кодексу.
Строк, на який видається податковий вексель підприємствами-виробниками для виробництва окремих видів продукції, не може перевищувати 90 календарних днів, а підприємствами первинного виноробства та виробниками лікарських засобів - 180 календарних днів.
Видача податкового векселя здійснюється до моменту отримання спирту етилового з акцизного складу.
Податковий вексель може бути виданий:
а) підприємством первинного виноробства, яке є виробником виноградних, плодово-ягідних та інших виноматеріалів і сусла;
б) виробником лікарських засобів;
в) виробником продуктів органічного синтезу;
г) нафтопереробними заводами (чи іншими суб'єктами господарювання), які використовують біоетанол для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет- бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;
ґ) виробниками біопалива.
Обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх відносин з векселедавцем.
За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.
229.1.8. Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту
етилового для виробництва продукції, визначеної в підпункті 229.1.1 цієї статті.
У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену в податковому векселі, векселедержателю.
Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового, який використовується суб'єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Переліки виробників біоетанолу та спирту етилового денатурованого (спирту технічного) для потреб підприємств, що виробляють продукти органічного синтезу, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відвантаження спирту етилового денатурованого (спирту технічного) для потреб підприємств, що виробляють продукти органічного синтезу, проводиться в межах квот, установлених Кабінетом Міністрів України.
229.1.13. Відвантаження спирту етилового для виробництва лікарських засобів проводиться в межах квот, установлених Кабінетом Міністрів України. Перелік лікарських засобів, для виробництва яких використовується спирт етиловий, затверджується Кабінетом Міністрів України.
На підприємствах, де використовують спирт за нульовою ставкою, встановлюються податкові пости, порядок роботи яких визначається центральним органом державної податкової служби.
Під час виробництва біоетанолу на спиртових заводах забороняється:
а) виробництво та зберігання спирту етилового на підприємствах з виробництва біоетанолу;
б) зберігання біоетанолу на складах виробника без денатурації його бензином (1-10 відсотків);
в) зберігання на складах виробника спирту етилового.
Підприємствам, які є одночасно виробниками біоетанолу та біопалива на його основі, авальований вексель (банківська розписка) не оформляється.
229.1.17. У разі нецільового використання суб'єктами господарювання спирту етилового та біоетанолу, що отримані як сировина для виробництва продукції, зазначеної в пункті 229.1.1 цієї статті, з таких суб' єктів справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням спирту етилового та біоетанолу та ставки акцизного податку, передбаченої пунктом 215.3 статті 215 цього Кодексу, збільшеної в 1,5 раза.
Положеннями коментованої статті визначено особливості оподаткування спирту етилового залежно від напряму його використання. У даній статті кодифіковані норми цілого ряду законодавчих та нормативних актів, окремі з яких (відповідно до прикінцевих положень Кодексу) втратили чинність з набранням чинності даного Кодексу. Це стосується законів „Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" та „Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої".
229.1.1. Акцизний податок за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту застосовується до операцій з реалізації:
а) спирту етилового, який використовується для виробництва виноградних та плодово-ягідних матеріалів і сусла підприємствами первинного та змішаного виноробства;
б) спирту етилового, який використовується у виробництві лікарських засобів, крім виробництва бальзамів та елексирів. Перелік лікарських засобів, для виробництва яких використовується спирт з оподаткуванням акцизним податком за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, затверджується Кабінетом Міністрів України. Відвантаження спирту етилового для вказаних потреб проводиться у межах квот, затверджених
28
Кабінетом Міністрів України ;
в) спирту етилового денатурованого (спирту технічного), який у подальшому використовується суб'єктами господарювання як сировина для виробництва продуктів органічного синтезу, при чому кінцева продукція не може містити у своєму складі більше ніж 0,1 відсотка залишкового етанолу;
г) біоетанолу, що використовується як сировина для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу.
Такі бензини отримуються шляхом змішування палива, одержаного з нафтової сировини з біоетанолом та добавками на основі біоетанолу, біодизелю або з іншими біокомпонентами, вміст яких відповідає вимогам нормативних документів на паливо моторне сумішеве. Добавки на основі біоетанолу є біокомпонентами моторного палива та отримуються шляхом синтезу із застосуванням біоетанолу або змішуванням біоетанолу з органічними сполуками та паливом, одержаними з вуглеводневої сировини, в яких вміст біоетанолу відповідає вимогам нормативних документів та які належать до біопалива;
28
П. 3 Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом, затвердженого постановою КМУ від 29.08.2002 р. № 1266.
д) біоетанолу, який використовується для виробництва біопалива. У даному пункті під біоетанолом розуміється спирт етиловий зневоджений,
виготовлений з біомаси або зі спирту етилового-сирцю для використання як біопалива.
Біоетанол і добавки на основі біоетанолу виготовляються підприємствами, що отримали відповідну ліцензію. Заборонено виробництво та зберігання спирту етилового на підприємствах з виробництва біоетанолу .
Умовою отримання з акцизного складу продукції (див. п. 230.1 Коментаря до ст. 230 Кодексу), зазначеної в п. 1, є надання суб' єктами господарювання - отримувачами такої продукції податкового векселя, авальованого банком (податкової розписки), який є забезпеченням виконання зобов' язання на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, що отримується за ставкою, визначеною у п. 215.3.1 ст. 215 Кодексу.
Граничним терміном, на який може бути видано податковий вексель, визначено не більше 90 календарних днів для підприємств-виробників, що отримують продукцію, визначену в п. 229.1.1 Коментаря ст. 229 Кодексу, крім підприємств первинного виноробства та виробників лікарських засобів. Для останніх граничним терміном видачі податкового векселя визначено 180 календарних днів.
Податковий вексель виписується до моменту отримання спирту етилового з акцизного складу. Такий вексель повинен бути авальований банком. Оформлення податкового векселя здійснюється лише на вексельному бланку за зразком, визначеним центральним органом державної податкової служби України.
Податкові векселі, визначені в п. 229.1.4 на умовах, зазначених у п. 229.1.2 та 229.1.3 ст. 229.1 Кодексу, можуть бути видані підприємствами-виробниками продукції, для виробництва якої отримується спирт етиловий за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, а саме:
а) підприємствами первинного виноробства, що є виробниками виноградних, плодово-ягідних та інших виноматеріалів і сусла. Такими
виробниками можуть бути будь-які суб'єкти господарювання (юридичні та фізичні особи) за наявності у них відповідної ліцензії;
б) виробниками лікарських засобів. До виробників лікарських засобів віднесено суб'єктів господарювання, які здійснюють хоча б один із етапів виробництва лікарських засобів (згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України) та мають ліцензію на виробництво лікарських засобів, видану Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров' я України;
в) виробниками продуктів органічного синтезу. Перелік підприємств- виробників продуктів органічного синтезу затверджується окремою постановою Кабінету Міністрів України;
г) нафтопереробними заводами (чи іншими суб' єктами господарювання), які використовують біоетанол для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;
д) виробниками біопалива.
229.1.6. Прямою нормою законодавцем заборонено передавати обов'язок погашення податкового векселя векселедавцем (див. п. 229.1.5 Коментаря до ст. 229.1 Кодексу) іншим суб'єктам господарювання.
Нормою залишено практику ненарахування відсотків або іншої плати за податковими векселями.
Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового, отриманого за пільговою ставкою податку, для подальшого виготовлення продукції. Контроль за цільовим використанням такого спирту етилового покладено на органи державної податкової служби, в т.ч. і через їх представників на податкових постах, що встановлюються на підприємствах, на яких використовується спирт етиловий за нульовою ставкою податку (див. Коментар до ст. 230 Кодексу). Механізм його здійснення закріплено цілим рядом нормативних актів. Так, порядок здійснення контролю за цільовим
використанням спирту етилового, що використовується для виготовлення зазначених видів продукції, затверджено відповідними наказами центрального органу державної податкової служби України.
На підприємствах, де використовують спирт за нульовою ставкою, встановлюються податкові пости. Порядок їх роботи та повноваження працівників органів податкової служби визначені статтями 20 та 230 Кодексу. Порядок роботи податкових постів визначається центральним органом державної податкової служби, зокрема: Порядком роботи податкових постів, установлених на підприємствах суб' єктів підприємницької діяльності, що використовують спирт етиловий для виробництва лікарських засобів, який затверджено Наказом ДПА України від 03.06.2009 р. № 291; Порядком роботи представників органу державної податкової служби на податкових постах на підприємствах, що виробляють продукти органічного синтезу.
Нормою закріплено порядок опротестування податкового векселя, виданого відповідно до вимог ст. 229.1 Кодексу, який не погашено у встановлений строк. Орган податкової служби за місцем реєстрації суб'єкта господарювання (векселедавця) здійснює протест такого векселя у неплатежі. Вчинення протестів за податковими векселями здійснюється нотаріусами. Векселедержатель протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку-аваліста з опротестованим векселем. Банк-аваліст зобов' язаний не пізніше одного операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем, переказати суму векселедержателю, вказану у цьому векселі.
Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб'єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, затверджується окремою постановою Кабінету Міністрів України.
До функцій Кабінету Міністрів України віднесено визначення і затвердження переліків виробників біоетанолу та спирту етилового денатурованого (спирту технічного) для потреб підприємств, що виробляють продукти органічного синтезу.
У 2010 році до переліку виробників біоетанолу та спирту етилового денатурованого (спирту технічного) для потреб підприємств, що виробляють продукти органічного синтезу, відносилися Довжоцький, Маниковецький, Тростянецький, Уладівський та Струтинський спиртові заводи.
Встановлення квот щодо обсягів відвантаження спирту етилового денатурованого (спирту технічного) підприємствам органічного синтезу здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Величина квот щодо обсягів відвантаження спирту етилового денатурованого (спирту технічного) підприємствам органічного синтезу на 2010 рік була затверджена Постановою КМУ від 06.06.2006 р. № 788 «2Деякі питання обігу спирту етилового денатурованого (спирту технічного)».
Квотування обсягів відвантаження спирту етилового закріплено і для виробників лікарських засобів. Функцію встановлення таких квот (як і затвердження переліку лікарських засобів, для виробництва яких використовується спирт етиловий) законодавцем покладено на Кабінет Міністрів України.
Щорічні квоти відвантаження суб'єктам підприємницької діяльності спирту етилового, що використовується для виробництва лікарських засобів (у т. ч. компонентів крові та виготовлених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів і еліксирів, за нульовою ставкою податку, затверджується відповідною постановою Кабінету Міністрів України.
На підприємствах, де використовують спирт за нульовою ставкою, встановлюються податкові пости. Порядок їх роботи та повноваження працівників органів податкової служби визначені статтями 20 та 230 Кодексу. Порядок роботи податкових постів визначається центральним органом державної податкової служби, зокрема: Порядком
роботи податкових постів, установлених на підприємствах суб' єктів підприємницької діяльності, що використовують спирт етиловий для виробництва лікарських засобів, який затверджено Наказом ДПА України від 03.06.2009 р. № 291; Порядком роботи представників органу державної податкової служби на податкових постах на підприємствах, що виробляють продукти органічного синтезу, який затверджено Наказом ДПА України від 07.06.2006 р. № 321.
Нормою закріплюються обмеження щодо виробництва біоетанолу на спиртзаводах. Так, не може здійснюватися одночасно одним виробником виробництво спирту етилового та біоетанолу, їх одночасне зберігання на складах виробника, а також зберігання біоетанолу на складі без його денатурації бензином (1-10 відсотків).
Авальований податковий вексель не видається у разі, коли один суб' єкт господарювання є одночасно виробником біоетанолу та біопалива.
Даною нормою залишено практику застосування фінансової відповідальності у вигляді штрафу у разі встановлення фактів нецільового використання суб' єктами господарювання спирту етилового та біоетанолу, що отримані як сировина для виробництва окремих видів продукції (див. п. 229.1.1 Коментаря до ст. 229.1 Кодексу). Розмір штрафу визначається шляхом збільшення на коефіцієнт 1,5 суми податку, яка повинна бути сплаченою з об' єму спирту (використаного за нецільовим призначенням) за ставками для такого спирту на дату його отримання.
229.2. Особливості оподаткування нафтопродуктів, вироблених в Україні, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної промисловості.
229.2.1. Легкі дистиляти (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД) та важкі дистиляти (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) можуть бути
реалізованими у якості сировини для виробництва етилену за нульовою ставкою акцизного податку.
У разі використання цих нафтопродуктів у якості сировини для виробництва етилену за нульовою ставкою акцизного податку органами державної податкової служби здійснюється контроль за їх цільовим використанням.
До отримання легких дистилятів (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД) та важких дистилятів (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД), які використовуються суб'єктами господарювання в якості сировини для виробництва етилену, виробниками видається податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг нафтопродуктів, що отримуються виходячи із ставки, яка визначається як різниця між ставкою акцизного податку, що передбачена пунктом 215.3 статті 215 цього розділу, та ставкою 0 євро за 1000 кг.
Податковий вексель може бути виданий лише суб'єктом господарювання - виробником етилену.
Строк, на який видається податковий вексель, не може перевищувати 90 календарних днів.
Обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.
За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.
Векселедержателем є орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця.
На підприємствах, що використовують легкі та важкі дистиляти в якості сировини у виробництві етилену, встановлюються податкові пости. На податковому посту представники органу державної податкової служби за місцем його розташування здійснюють постійний
безпосередній контроль за цільовим використанням нафтопродуктів в якості сировини для виробництва етилену.
Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання легких та важких дистилятів виключно як сировини у виробництві етилену.
Для погашення податкового векселя векселедержателю подається довідка векселедавця про цільове використання легких та важких дистилятів як сировини у виробництві етилену, погоджена представником податкового посту, встановленого на підприємстві.
У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, яка зазначена у податковому векселі, векселедержателю.
Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання легких та важких дистилятів для використання у якості сировини для виробництва етилену, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік підприємств, що отримують легкі та важкі дистиляти для використання у якості сировини для виробництва етилену, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відвантаження легких та важких дистилятів, що використовуються в якості сировини для виробництва етилену, проводиться в межах квот, встановлених Кабінетом Міністрів України.
У разі нецільового використання суб'єктами господарювання легких та важких дистилятів, що отримані в якості
сировини для виробництва етилену, з таких суб'єктів справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням легких та важких дистилятів та ставки акцизного податку, передбаченої пунктом 215.3 статті 215 цього Кодексу, збільшеної в 1,5 раза.
Статтею, що коментується, визначено особливості оподаткування нафтопродуктів (вироблених в Україні), що використовуються як сировина в нафтохімічній промисловості, а також порядок використання податкових векселів при отриманні таких нафтопродуктів виробниками за пільговими ставками акцизного податку. Вказані норми є новими у практиці акцизного оподаткування нафтопродуктів.
Нормою закріплено можливість реалізації легких (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД) та важких (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) дистилятів сировини для виробництва етилену за нульовою ставкою акцизного податку.
Контроль за цільовим використанням легких та важких дистилянтів для специфічних процесів переробки (отриманих виробниками за нульовою ставкою акцизного податку) здійснюється органами державної податкової служби шляхом створення на відповідних підприємствах-виробниках податкових постів.
Умовою отримання легких та важких дистилятів за ставкою 0 євро за 1000 кг (сировини для виробництва етилену) є надання суб'єктами господарювання, отримувачами такої продукції, податкового векселя, авальованого банком (податкової розписки), який є забезпеченням виконання зобов' язання на суму податку, нарахованого на обсяг нафтопродуктів, що отримується за ставкою, визначеною у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу. Податковий вексель виписується до моменту отримання легких та важких дистилятів за ставкою 0 євро за 1 000 кг. Такий вексель повинен бути відповідним чином авальований банком. Оформлення податкового векселя здійснюється лише на затвердженому вексельному бланку.
229.2.4-5. Граничним терміном, на який може бути видано податковий вексель, визначено 90 календарних днів для підприємств-виробників етилену, що отримують продукцію за ставкою 0 гривень за 1 000 кг. Такий вексель може бути виданий виключно виробником етилену, для виробництва якого використовуються легкі та важкі дистиляти (отримані за нульовою ставкою акцизного податку).
229.2.6-7. Прямими нормами законодавцем заборонено передавати обов'язок погашення податкового векселя векселедавцем (див. п. 229.2.4-5 Коментаря до ст. 229.2 Кодексу) іншим суб'єктам господарювання. Крім того, залишено практику ненарахування відсотків або іншої плати за такими податковими векселями.
229.2.8. Векселедержателем визначається орган державної податкової служби за місцем реєстрації підприємства-виробника етилена, який отримує легкі та важкі дистиляти для специфічних процесів переробки за нульовою ставкою акцизного податку.
229.2.9-11. На підприємствах-виробниках етилену, які використовують як сировину легкі та важкі дистиляти, створюються податкові пости. Представники органу державної податкової служби на такому пості здійснюють безпосередній контроль за цільовим використанням нафтопродуктів, які були отримані як сировина для виробництва етилену.
Порядок роботи податкових постів визначається центральним органом державної податкової служби.
Підставою для погашення податкового векселя (див. п. 229.2.3 Коментаря до ст. 229.2 Кодексу) є довідка векселедавця про цільове використання легких та важких дистилятів, які були отримані за таким векселем. Така довідка погоджується представником органу державної податкової служби на податковому пості.
229.2.12. Нормою закріплено порядок опротестування податкового векселя, виданого відповідно до вимог ст. 229.2 Кодексу, який не погашено у встановлений строк. Орган податкової служби за місцем реєстрації суб'єкта
господарювання (векселедавця) здійснює протест такого векселя у неплатежі. Вчинення протестів за податковими векселями здійснюється нотаріусами. Векселедержатель протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку-аваліста з опротестованим векселем. Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше одного операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем, переказати суму векселедержателю, вказану у цьому векселі.
229.2.13. Функції з розроблення та відповідного затвердження порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються при отриманні легких та важких дистилятів з нульовою ставкою податку для подальшого виробництва етилену, законодавцем покладені на Кабінет Міністрів України.
229.2.14-15. До функцій Кабінету Міністрів України віднесено визначення і затвердження переліків підприємств, що отримують легкі та важкі дистиляти для використання сировини для виробництва етилену, а також встановлення щорічних відвантажень таких нафтопродуктів як сировини для подальшого виробництва етилену підприємствам згідно з вказаним переліком.
229.2.16. Нормою передбачено застосування фінансової відповідальності у вигляді штрафу у разі встановлення фактів нецільового використання суб'єктами господарювання легких та важких дистилятів вітчизняного виробництва, що отримані як сировина для виробництва етилену (див. п. 229.2.1 Коментаря до ст. 229.2 Кодексу). Розмір штрафу визначається шляхом збільшення на коефіціент 1,5 суми податку, яка повиннна бути сплаченою з ваги таких нафтопродуктів (використаних за нецільовим призначенням) за ставками на дату їх отримання.
229.3. Особливості оподаткування нафтопродуктів, ввезених в Україну, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної промисловості
Легкі дистиляти (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД) та важкі дистиляти (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) можуть ввозитися в Україну в якості сировини для виробництва етилену без сплати акцизного податку.
У разі використання цих нафтопродуктів у якості сировини для виробництва етилену без сплати акцизного податку органами державної податкової служби здійснюється контроль за їх цільовим використанням.
Для ввезення на митну територію України легких дистилятів (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД) та важких дистилятів (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) з метою використання їх в якості сировини у виробництві етилену виробник етилену оформлює податковий вексель у трьох примірниках. Один примірник подається органу державної податкової служби за місцезнаходженням виробника, другий - органу державної митної служби, яким здійснюється митне оформлення зазначених товарів, третій залишається платнику податку.
Податковий вексель видається на суму акцизного податку, що справляється при ввезенні товарів відповідно до законодавства.
Податковий вексель може бути виданий лише суб'єктом господарювання - виробником етилену.
Строк, на який видається авальований податковий вексель, не може перевищувати 90 календарних днів з дати оформлення митної декларації.
Підставою для митного оформлення легких дистилятів (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД) та важких дистилятів (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД), що ввозяться на митну територію України з метою використання у виробництві етилену, є подання виробником етилену органу державної митної служби другого примірника податкового векселя, авальованого банком та взятого на
облік органом державної податкової служби за місцезнаходженням виробника.
Обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватись іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.
За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.
Векселедержателем є орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця.
На підприємствах, що використовують легкі та важкі дистиляти в якості сировини у виробництві етилену, встановлюються податкові пости. На податковому посту представники органу державної податкової служби за місцем його розташування здійснюють постійний безпосередній контроль за цільовим використанням нафтопродуктів в якості сировини для виробництва етилену.
Податковий вексель без сплати суми акцизного податку коштами вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання легких та важких дистилятів виключно як сировини у виробництві етилену.
Для погашення податкового векселя векселедержателю подається довідка векселедавця про цільове використання легких та важких дистилятів як сировини у виробництві етилену, погоджена представником податкового посту, встановленого на підприємстві. Копія довідки про цільове використання подається органу державної митної служби.
У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення
протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену у податковому векселі, векселедержателю.
Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до ввезення легких та важких дистилятів для використання у якості сировини для виробництва етилену, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік підприємств, що здійснюють ввезення легких та важких дистилятів для використання у якості сировини для виробництва етилену, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Ввезення легких та важких дистилятів, що використовуються в якості сировини для виробництва етилену, здійснюється в межах квот, встановлених Кабінетом Міністрів України.
У разі нецільового використання суб'єктами господарювання легких та важких дистилятів, що ввезені в якості сировини для виробництва етилену, з таких суб'єктів справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням легких та важких дистилятів та ставки акцизного податку, передбаченої пунктом 215.3 статті 215 цього Кодексу, збільшеної в 1,5 раза.
Коментованою статтею визначено особливості оподаткування нафтопродуктів, що ввозяться на митну територію України як сировина в нафтохімічній промисловості, а також порядок використання податкових векселів при імпортуванні таких нафтопродуктів виробниками без сплати акцизного податку. Вказані норми є новими у практиці акцизного оподаткування імпорту нафтопродуктів на митну територію України.
229.3.1. Нормою закріплено можливість ввезення на митну територію України легких (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД) та важких (код
2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) дистилятів як сировини для виробництва етилену без сплати акцизного податку.
229.3.2. Контроль за цільовим використанням легких та важких дистилятів для специфічних процесів переробки (імпортованих виробниками етилену без сплати акцизного податку) здійснюється органами державної податкової служби шляхом створення на відповідних підприємствах-виробниках податкових постів.
229.3.3-4. Умовою ввезення легких та важких дистилянтів без сплати акцизного податку (як сировини для виробництва етилену) є надання суб'єктами господарювання, отримувачами такої продукції, податкового векселя, авальованого банком (податкової розписки), який є забезпеченням виконання зобов'язання на суму податку, нарахованого на обсяг нафтопродуктів, що імпортуються за ставкою, визначеною у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу (діюча на момент митного оформлення). Податковий вексель виписується до моменту отримання легких та важких дистилятів. Такий вексель повинен бути відповідним чином авальований банком. Оформлення податкового векселя здійснюється лише на затвердженому вексельному бланку у трьох екземплярах, один з яких подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням виробника, другий - до органу державної митної служби, яким здійснюється митне оформлення зазначених товарів, третій залишається платнику податку.
229.3.5-6. Граничним терміном, на який може бути видано податковий вексель, визначено 90 календарних днів з дня митного оформлення імпорту нафтопродуктів. Такий вексель може бути виданий виключно виробником етилену, для виробництва якого використовуються легкі та важкі дистиляти (отримані без сплати акцизного податку). Такий виробник визначається векселадавцем за податковим векселем.
229.3.7. Податковий вексель, оформлений згідно з вимогами даної статті (див. п. 229.3.3.4 Коментаря до ст. 229.3 Кодексу), є підставою для
митного оформлення імпорту нафтопродуктів, визначених у п. 229.3.1 ст. 229.3 Кодексу.
229.3.8-9. Законодавцем прямими нормами заборонено векселедавцю передавати обов'язок погашення податкового векселя (див. п. 229.3.5-6 Коментаря до ст. 229.3 Кодексу) іншим суб'єктам господарювання. Крім того, залишено практику ненарахування відсотків або іншої плати за податковими векселями.
229.3.10. Векселедержателем визначається орган державної податкової служби за місцем реєстрації підприємства-виробника етилена, який імпортує легкі та важкі дистилянти для специфічних процесів переробки без сплати акцизного податку.
229.3.11-14. Див. пп. 229.2.9-11 та 229.2.12 Коментаря до ст. 229.2 Кодексу.
229.3.15. Функції з розроблення та відповідного затвердження порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються при ввезенні на митну територію України легких та важких дистилятів для подальшого виробництва етилену, законодавцем покладені на Кабінет Міністрів України.
229.3.16-17. До функцій Кабінету Міністрів України віднесено визначення і затвердження переліків підприємств, що ввозять на митну територію України легкі та важкі дистиляти для використання як сировини для виробництва етилену, а також встановлення щорічних квот на ввезення нафтопродуктів для подальшого виробництва етилену підприємствами згідно із затвердженим переліком.
229.3.18. Нормою передбачено застосування фінансової відповідальності у вигляді штрафу у разі встановлення фактів нецільового використання суб' єктами господарювання легких та важких дистилятів, що ввозяться на митну територію України, як сировини для виробництва етилену. Розмір штрафу визначається шляхом збільшення на коефіцієнт 1,5 суми податку, яка повинна бути сплаченою з ваги таких нафтопродуктів
(використаних за нецільовим призначенням) за ставками на дату їх митного оформлення.
<< | >>
Источник: М. Я. Азаров. Науково - практичний коментар до Податкового кодексу УКРАЇНИ. Том 3. 2010

Еще по теме Стаття 228. Контроль за надходженням податку з алкогольних напоїв і тютюнових виробів:

  1. Стаття 226. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів
  2. Стаття 227. Ввезення на митну територію України імпортних алкогольних напоїв і тютюнових виробів
  3. Стаття 164/5. Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка
  4. Стаття 156/2. Порушення встановленого порядку промислової переробки, зберігання, транспортування або знищення конфіскованих спирту, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів
  5. Стаття 253. Звільнення від оподаткування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які ввозяться на митну територію України громадянами
  6. Стаття 118. Обмеження щодо пропуску алкогольних напоїв та тютюнових виробів через митний кордон України на борту транспортного засобу
  7. Стаття 221. Особливості обчислення податку з тютюнових виробів
  8. Стаття 175/1. Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях
  9. Стаття 168/2. Випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів
  10. Стаття 225. Особливості оподаткування алкогольних напоїв
  11. Стаття 156. Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами
  12. Стаття 179. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві
  13. Стаття 178. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді
  14. Стаття 224. Контроль за сплатою податку
  15. Статья 23.50. Органы, осуществляющие государственный контроль за производством и оборотом этилового спирта, алкогольной и спиртосодержащей продукции