ПІСЛЯМОВА


Підвищення ефективності, збалансованості та прозорості податкової системи України є метою і очікуваним результатом створення цілісної та гармонійної законодавчої бази України у форматі Податкового кодексу.
Запровадження Податкового кодексу створює необхідні умови для виконання конституційно закріплених функцій держави, забезпечення гарантій гідного життєвого рівня громадян, стабільності і визначеності умов ведення економічної діяльності на території України.
Удосконалення інституційного середовища оподаткування, сприятливого для активізації підприємницької діяльності, забезпечення рівності усіх платників перед законом, формування відповідального ставлення платників до виконання своїх податкових зобов' язань визначено як головне завдання, місія Податкового кодексу.
Головні новації Податкового кодексу стосуються:
Поетапного та виваженого зниження податкового навантаження на національну економіку в умовах забезпечення збалансованості бюджетної системи та справедливого розподілу податкового навантаження.
Перенесення податкового навантаження з мобільних факторів виробництва - праці й капіталу - на споживання, ресурсні та екологічні платежі.
Зменшення майнової нерівності в суспільстві через диференційоване оподаткування доходів багатих і бідних.
Спрощення податкової системи шляхом скорочення кількості податків і зборів (обов'язкових платежів) та вдосконалення системи їх адміністрування.
Зростання регулюючого потенціалу податкової системи шляхом розроблення чітких, предметних, обмежених у часі та просторі
податкових інструментів стимулювання інноваційної діяльності, енергозбереження та раціонального природокористування.
Підвищення фіскальної ефективності податків за рахунок розширення податкової бази, оптимізації податкових пільг, зменшення масштабів ухилення від сплати податків.
Формування податкових правовідносин на засадах, що відповідають вимогам громадянського суспільства і правової держави, зокрема:
забезпечення гарантованих Конституцією України прав і свобод громадянина при виконанні податкових законів - неприпустимість встановлення податків, а також дій їх адміністраторів, які перешкоджають реалізації конституційних прав і свобод громадян;
подолання конфлікту інтересів учасників податкових правовідносин, спричиненого неоднозначним (множинним) трактуванням прав і обов'язків платників податків або податкових адміністраторів, на засадах пріоритету інтересів людини (громадянина);
неприпустимість вирішення податковими адміністраторами питань на свій розсуд, крім випадків, передбачених податковим законодавством; якщо у випадках, передбачених законодавством, податкові адміністратори наділяються повноваженнями діяти на свій розсуд, вони повинні дотримуватися меж податкового законодавства;
презумпції невинності платника податку у поєднанні з гнучкою системою впливу на порушників податкового законодавства;
розмежування повноважень органів державної влади у сфері податкового адміністрування.
Встановлення чітких правил регулювання взаємних зобов'язань органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і платників податків, дієвого контролю за їх дотриманням.
Удосконалення механізму забезпечення захисту прав платників податків шляхом створення ефективної системи розв'язання спорів з податкових питань під час проведення процедури адміністративного оскарження, а також у судовому порядку.
Гармонізація податкового, валютного, митно-тарифного, зовнішньоекономічного та цивільного законодавства.
Реформування функцій і структури державних податкових органів відповідно до світових вимог і стандартів.
Індикаторами моніторингу успіху впровадження інновацій Податкового кодексу є:
зростання податкових надходжень;
зменшення обсягів неповерненого ПДВ;
зниження рівня тінізації економіки тощо.
Синергія у програмі «перезавантаження» податкової складової разом з бюджетною складовою в межах системи державних фінансів визначається такими чинниками:
синхронність та системність змін;
професійне формування стратегічної довіри до влади та системи оподаткування;
прозорість дій податкової служби;
- активне застосування інноваційних та інформаційних технологій.
Головні ризики та опори стосуються:
низького рівня стратегічної довіри суспільства до влади;
небажання платників податків добровільно сплачувати податкові платежі в повному обсязі;
небажання працівників податкової служби запроваджувати зміни. Головні рушійні сили та можливості при запровадженні Податкового
кодексу визначаються як:
прозорість дій влади в процесі реформування;
системний характер змін у системі оподаткування;
мотивація працівників податкової служби до проведення змін.
Таким чином, запропонована програма реформування податкової системи України в контексті імплементації Податкового кодексу ґрунтується на кращій світовій практиці та практиці більшості країн СНД в управлінні подібними трансформаційними програмами. Це свідчить, що запровадження гармонійної податкової системи на основі єдиного закону - Податкового кодексу - є суттєвим кроком на шляху оновлення та динамічного розвитку економіки України.
Ці коментарі до Податкового кодексу є частиною загальної програми «Перезавантаження системи державних фінансів на інноваційних засадах», яка впроваджується в практику діяльності державних фінансових органів на основі технології Віртуального університету Міністерства фінансів України. Коментарі є базою для створення та запровадження дистанційного навчального курсу для всіх фахівців системи державних фінансів, і, в першу чергу, для податкової служби України.
Міністр фінансів України Ф.О. ЯРОШЕНКО
<< |
Источник: М. Я. Азаров. Науково - практичний коментар до Податкового кодексу УКРАЇНИ. Том 3. 2010

Еще по теме ПІСЛЯМОВА:

  1. § 4. Суб'єктивне авторське право, його зміст та межі
  2. § 4. Суб'єктивне авторське право, його зміст та межі
  3. Игнатюк Наталья Александровна, Павлушкин Алексей Владимирович. МУНИЦИПАЛЬНОЕ ПРАВО. Учебное пособие. , 2007
  4. ВВЕДЕНИЕ
  5. Глава 1. МУНИЦИПАЛЬНОЕ ПРАВО - ОТРАСЛЬ ПРАВА, НАУКА И УЧЕБНАЯ ДИСЦИПЛИНА
  6. § 1. Понятие муниципального права. Предмет и метод муниципального права
  7. § 2. Система муниципального права
  8. § 3. Источники муниципального права.
  9. § 4. Муниципально-правовые нормы, институты, субъекты.
  10. § 5. Место муниципального права в правовой системе Российской Федерации
  11. Глава 2. ИСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ
  12. § 1. Основные теории местного самоуправления.
  13. § 2. Зарубежные муниципальные системы.
  14. § 3. Самоуправление в дореволюционной России.
  15. § 4. Организация местной власти в советский период. Местное самоуправление в постсоветский период
  16. Глава 3. СУЩНОСТЬ МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ.
  17. § 1. Местное самоуправление в системе народовластия.