Правові вимоги щодо управління та контролю в галузі охорони курортних й оздоровчих територій та об'єктів, ведення моніторингу та кадастру природних територій курортів і лікувально-оздоровчих об'єктів.

Управління у галузі використання і охорони курортних, лікувально-оздоровчих зон та курортів тісно пов'язане з управлінням в області курортної діяльності і оздоровчого відпочинку.

Державну політику управління визначає Верховна Рада України шляхом законодавчого закріплення відносин у галузі використання і охорони курортних і лікувально-оздоровчих зон, розвитку курортів, визначення мети, головних завдань, напрямків, принципів і пріоритетів; встановлення нормативів і обсягів бюджетного фінансування; створення системи відповідних кредитно-фінансових, податкових та інших регуляторів розвитку курортної галузі; затвердження комплексних і цільових програм.

Управління у сфері діяльності курортів здійснюють Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань діяльності курортів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, інші органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері діяльності курортів належить:

— реалізація державної політики у сфері діяльності курортів;

— забезпечення розроблення і виконання державних програм та прогнозів розвитку курортів;

— встановлення норм і правил користування природними лікувальними ресурсами;

— організація ведення державного обліку природних лікувальних ресурсів, лікувально-оздоровчих місцевостей та курортів;

— проведення державної експертизи державних програм розвитку курортів і генеральних планів курортів, що мають державне значення, та їх затвердження;

— затвердження порядку ведення моніторингу природних територій курортів і порядку створення та ведення Державного кадастру природних територій курортів України і Державного кадастру природних лікувальних ресурсів України;

— вирішення інших питань у сфері діяльності курортів відповідно до законів України.

До повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань діяльності курортів належить:

— реалізація державної політики у сфері діяльності курортів;

— розроблення і виконання державних програм та прогнозів розвитку курортів;

— координація діяльності курортних закладів (незалежно від форм власності), пов'язаної з використанням лікувальних ресурсів, а також діяльності підприємств, установ та організацій, які обслуговують курорти;

— участь у створенні Державного кадастру природних лікувальних ресурсів України;

— організація наукових досліджень з метою розширення курортного потенціалу держави та підвищення ефективності його використання;

— ведення Державного кадастру природних територій курортів України;

— вирішення інших питань у сфері діяльності курортів відповідно до законів України.

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері діяльності Курортів належить:

— реалізація загальнодержавних і місцевих програм освоєння земель оздоровчого та рекреаційного призначення, генеральних планів (програм) розвитку курортів;

— здійснення контролю за раціональним використанням і охороною природних лікувальних ресурсів, природних територій курортів і прилеглих до них округів санітарної охорони курортів;

— вирішення інших питань у сфері діяльності курортів відповідно до законів України.

До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері діяльності курортів належить:

— затвердження місцевих програм розвитку мінеральної сировинної бази, раціонального використання та охорони природних ^ лікувальних ресурсів;

— управління курортами місцевого значення відповідно до закону;

— погодження видачі дозволів на користування природними лікувальними ресурсами державного значення;

— видача дозволів на користування природними лікувальними ресурсами місцевого значення;

— здійснення контролю за використанням природних лікувальних ресурсів;

— внесення до відповідних органів виконавчої влади клопотань про оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення;

— вирішення інших питань у сфері діяльності курортів відповідно до законів України.

Державне управління в галузі використання та охорони курортних, лікувально-оздоровчих зон також здійснюють Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство праці та соціальної політики України, Державний комітет України по земельних ресурсах, Державний комітет України по водному господарству та інші уповноважені органи державної виконавчої влади.

Контроль за дотриманням правового режиму курортних, лікувально-оздоровчих зон і курортів та облік їх ресурсів здійснюють санаторно-курортні та лікувальні заклади як природокористувачі.

Особливості управління у галузі використання і охорони курортних, лікувально-оздоровчих зон, курортів виявляються і в процесі реалізації окремих функцій управління, таких як облік кількості та якості цих територій; державний моніторинг природних курортних, лікувальних, оздоровчих ресурсів і факторів; охорона курортних, лікувально-оздоровчих зон, курортів; встановлення та контроль за дотриманням нормативів їх господарського використання тощо.

З метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про стан довкілля і природних лікувальних ресурсів, прогнозування їх змін під впливом господарської діяльності, а також розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень створюється система державного моніторингу природних територій курортів.


Моніторинг природних територій курортів є складовою частиною державної системи моніторингу навколишнього природного середовища і здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний кадастр природних територій курортів (далі - Кадастр) є зводом відомостей у текстовій, цифровій та графічній (картографічній) формі про правовий статус, належність, режим, географічне положення, площу, кліматичні особливості, види та запаси природних лікувальних ресурсів, якісні характеристики природних територій курортів, їх лікувальну, профілактичну, реабілітаційну, природоохоронну, наукову, рекреаційну та іншу цінність.

Відомості про природні території курортів включаються до Кадастру за адміністративно-територіальним принципом та за видами природних лікувальних ресурсів, а саме - мінеральних і термальних вод, лікувальних грязей та озокериту, ропи лиманів та озер, акваторій морів, кліматичних, ландшафтних, екологічних та інших умов.

Відомості для ведення Кадастру подаються з документованих джерел інформації, зокрема: про властивості земель - за даними Державного земельного кадастру; про реабілітаційну, профілактичну, наукову, рекреаційну цінність курорту - за даними МОЗ; про географічне положення територій курортів - за даними Державного картографо-геодезичного фонду; про інженерно-геологічний стан територій курортів - за даними Державного інформаційного геологічного фонду; про будинки, споруди та інженерну інфраструктуру на території курортів - за даними містобудівного кадастру населених пунктів; про стан навколишнього природного середовища, природні ресурси, кліматичні характеристики - за даними Мінприроди; про стан надр - за даними Держгеонадр; про наявність колективних та індивідуальних засобів розміщення - за даними місцевих органів виконавчої влади.

Для ведення Кадастру може використовуватися інформація, одержана шляхом проведення спеціальних натурних спостережень, аналітичних робіт тощо.

Дані Кадастру застосовуються для: здійснення більш раціонального поточного і перспективного використання природних територій курортів відповідно до затвердженої містобудівної документації у санаторно-курортному лікуванні, медичній реабілітації, розвитку туризму та рекреації населення; ефективного проведення природоохоронних заходів; проведення моніторингу природних територій курортів; забезпечення ефективного збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про стан довкілля і природних лікувальних та рекреаційних ресурсів на територіях курортів та прогнозування їх змін під впливом господарської діяльності; розроблення науково обгрунтованих рекомендацій щодо використання природних територій курортів; вирішення інших питань, пов'язаних з використанням та облаштуванням природних територій курортів.

Кадастр ведеться Держтурадміністрацією.

Користувачами Кадастру є центральні і місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни.

Відомості з Кадастру надаються центральним і місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування безоплатно.

З метою деталізації порядку ведення Кадастру, визначення складу його даних, порядку обміну інформацією та вирішення інших питань розробляється інструкція, яка затверджується Держтурадміністрацією за погодженням з МОЗ, Мінприроди, Держгеонадрами, Держкомстатом, Держкомземом, Держбудом та Національною академією наук.

Для оперативного задоволення потреб центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадян у наданні відомостей з Кадастру створюється автоматизована система його ведення, яка базується на використанні ГІС-технологій.

Створення і ведення Кадастру здійснюється в межах асигнувань, що передбачаються Держтурадміністрації у Державному бюджеті України на відповідний рік.

<< | >>
Источник: Колектив авторів. Відповіді до екзамену з екологічного права. 2015

Еще по теме Правові вимоги щодо управління та контролю в галузі охорони курортних й оздоровчих територій та об'єктів, ведення моніторингу та кадастру природних територій курортів і лікувально-оздоровчих об'єктів.:

  1. Поняття й особливості охорони курортних, лікувально-оздоровчих територій та об'єктів.
  2. Умови оголошення територій та об'єктів курортними: види курортів, санаторно-курортних установ та їх медичний профіль.
  3. Законодавчі вимоги щодо охорони водних об'єктів природно-заповідного фонду та лікувальних водних об'єктів.
  4. Державний контроль в галузі охорони водних об'єктів: законодавчі вимоги щодо відтворення водних об'єктів і відновлення якості водних ресурсів.
  5. Правові вимоги щодо здійснення моніторингу, державного обліку, ведення кадастру тваринного світу; державний та громадський контроль у сфері охорони тваринного світу.
  6. Поняття, значення та правова охорона природних територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
  7. Стаття 252. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду
  8. Правові заходи щодо охорони рекреаційних зон і територій, умови та порядок встановлення режиму охорони рекреаційних зон і територій.
  9. § 3. Права та обов'язки сільгосппідприємств у будівництві об'єктів культурно-побутового і спортивно-оздоровчого призначення
  10. Державне управління та державний контроль в галузі організації й охорони природно-заповідного фонду.
  11. Основні вимоги щодо забезпечення охорони вод і водних об'єктів та їх законодавче закріплення.
  12. Стаття 188/5. Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів